Поезія
| ← попереднє |
Запала тиша Запала тиша. В хаті –
Мов з казки хто вгостив:
Стоять тарілки непочаті
І мед, як віск, густий.
Узяв хлібину батько в руки.
Нарізав порівну усім.
Він вивчив добре ту науку –
Ділити щиро хліб і сіль…
О люди, в мить оцю урочу
Ви ветерану гляньте в очі.
В них біль війни, неначе сполох.
О Всесвіте! Замри довкола;
Бо ти стоїш на паляниці,
Що держить батькова правиця.
|
наступне → |