Поезія
| ← попереднє |
Пісня матері Пам'яті мого батька Івана Лазаренка
Зоря світанкова - дитинство моє,
До неї на сповідь я лину.
Далеко-далеко зозуля кує,
Літа відраховує сину.
А пісня матері в замрії
Стелилась килимом до ніг,
вселяла смуток і надію,
Вела за сонячний поріг.
Засіяне поле - то зрілість моя.
Ростив я хліб людям на щастя.
І здалеку линув услід журавлям
До хати, що вквітчана рястом.
А пісня матері в замрії,
Як килим, стелиться до ніг,
Вселяє смуток і надію -
Її довіку я зберіг.
|
наступне → |