Поезія

попереднє
Камінь


Стоїть при дорозі одвічно Камінь гранітний важкий. Стоїть з Запорізької Січі, Складає докупи роки. Торкаюся синьої гладі І буджу уяву в очах. Не знаю, на горе чи радість Я вирізьблю з нього дівча. А може, не треба чіпати? Хай мохом собі обраста, Бо іншу не зможу кохати, Живі цілувати вуста.
наступне →
контакти →